С В І Т П У Ш К І Н С Ь К И Х К А З О К

Тема.  Літературна казка. Олександр Пушкін. Вступ до поеми “Руслан і   

           Людмила”.

           О. Пушкін – видатний російський поет, шанувальник народної казки.

           Уславлення народної казки у вступі до поеми “Руслан і Людмила”.

            Т. Л. літературна казка,  поняття про прозову і віршовану мову.                  

                                                          

  Мета.  Розкрити поняття літературна казка , її особливості та відмінності від

              народної  казки; розповісти дітям про дитячі роки О.Пушкіна,

              зацікавити їх творчістю великого російського поета; розвивати

              навички правильного , вдумливого читання та розуміння

              прочитаного, збагачувати словниковий запас; виховувати духовні

              якості , працювати над розвитком навичок виразного читання,

               розкрити уславлення російської народної казки у вступі до поеми

             “Руслан і Людмила”; звернути увагу на його структуру та образну

              систему; формувати навички порівняння літературного твору із

              творами  фольклору, розвивати образне мислення, пам”ять, усне

              мовлення   виховувати любов і повагу до слова , інтерес до творчості

               О. С. Пушкіна.     

Е П І Г Р А Ф .                            Что за прелесть эти сказки!

                                                       Каждая есть поэма !

                                                                             А. С. Пушкин.

Обладнання. Дитячі портрети О. С. Пушкіна, портрет роботи Кіпренського,

                      виставка книг “Казки Пушкіна”, ілюстрації до його казок.

Р О Б О Т А      Н А       У Р О Ц І .

 І. Актуалізація знань з теми “Народні казки”.

-  Які твори усної народної творчості вам відомі?

-  Які твори називають казками?

-  Як створювалися народні казки?

-  Пригадайте головне правило казки.

-  Які види казок ви знаєте?

-  З яких частин складається чарівна казка?

-  Виразно прочитайте вірш Ліни Костенко. Яких героїв казок згадано у ньому? А яких  казкових героїв знаєте ви? Які з них уособлюють добрі сили, а які злі?

Затишно дітям у пазусі казок

Отак би й слухав про царя Салтана

Або про те, як весело козак

Обманює турецького султана.

Про карих коней з полуменем грив,

Про чаклуна, що все на світі може.

І хто б там, що кому не говорив,

А згине зло, і правда переможе!

Той уЯги царівну відбере,

Той кам”янисте поле переоре,

Кощей Безсмертний неодмінно вмре.

І всі безглуздя розум переборе.

Лиш борись, а щастя не втече-

Не схаменешся – півжитття позаду.

І день, і ніч, і тисяча ночей...

Спасибі вам за цю Шахерезаду.

І І . Робота над поняттям “літературна казка”.

-         Літературна казка з”явилася не як наслідок колективної творчості, її написав конкретний автор (Андерсен ”Снігова королева”).

-         Ми не тільки знаємо, хто написав ту чи іншу казку, ми відчуваємо присутність автора у ній. Автор не приховує свого ставлення до героїв, до того, що відбувається. Автор сміється, співчуває, жаліє, співпереживає.

-         Літературна казка створюється у писемній формі.

-         У літературній казці наявні побутові подробиці, часто вказано час і місце, де відбуваються події.

-         Літературна казка може бути не тільки прозовою, а й віршованою.

-         Літературні казки поділяються на дві групи:

1)    казки в основу яких покладено фольклорні твори;

2)    власне авторські казки.                                                                                                                  

І І І .Слово вчителя про дитячі роки О С Пушкіна.

        

  П л а н .

1. Родина О. С. Пушкіна.

2. Ставлення до няні Орини Родіонівни.

3. Народна творчість – джерело натхнення поета.

С л о в н и к о в а    р о б о т а .

Пролог, лукоморье, неведомый, дол виденья, брег, витязь, чредой, дядька, пленяет, чахнет.

I V Виразне читання (напам”ять) вступу до поеми “Руслан і Людмила”

      вчителем.

V. Бесіда на первісне сприйняття  уривку.

-         Що ви уявляли, коли слухали ці рядки?

-         Який твір нагадав вам цей уривок? Чому?

-         Які російські казки ви згадали?

-          Які картини зображені в уривку? Опишіть їх , використовуючи слова з тексту.

-         Які фарби переважатимуть у ваших уявних ілюстраціях?

VI.            Слово вчителя про особливості читання вступу.

-    Читати повільно, урочисто.

-    Робити логічні наголоси.

-    Виділяти казкові картини паузами.

 -    Звернути увагу на вимову застарілих слів”дол”, “брег”, “чредой”, “златом”.(Ці слова роблять картини вступу чарівними, казковими, відчувається, що події відбувалися дуже давно).

VII. Виразне читання вступу учнями.

VIII . Бесіда.

-         Назвіть казкову країну , яку вигадав О. Пушкін.(Лукоморье).

-         Учена казкова істота.

-         “Транспортний засіб” Баби Яги.

-         Приміщення , де тужить царівна.

-         Кількість вояків, які вийшли з морських хвиль.

-         Повелителька бурого вовка.

-         Країна, запахом якої просякнуті казки Пушкіна?

-         Хто полонив грізного царя?

-          Що втримує кота біля дуба?

-          Хто їде в ступі?

-         Цар, який чахне над злотом?

-         Споруда без вікон і дверей, та ще й на курячих ніжках.

-         З якого металу зроблений ланцюг, що на дубі?

-         Хто несе через ліси і моря богатиря?

-         Бліда казкова істота , полюбляє спати в гіллі.

-         Уважно подивіться на ілюстрації на с. 44-47. Кого з казкових персонажів зі вступу до поеми “забув”намалювати художник?

-         Доберіть до цих ілюстрацій рядки з тексту.

-         Словесне малювання (використання інтерактивних методів ). Які б ілюстрації виконали ви?

IX. Підсумкова бесіда. 

-         Назвіть основні казкові картини вступу до поеми “Руслан і Людмила”.

-         Яких фантастичних героїв ви зустріли , читаючи уривок?

-         Хто з них уособлює добрі, хто – злі сили?

-         Як закічуються народні казки?

-         Як Пушкін закінчує свій вступ до поеми?

-         Прочитайте головні рядки вступу. Як ви їх розумієте?

X.  Д / З . Вивчити вступ до поеми напам”ять.

                Перечитати с.45 – 49 про Пушкіна та про літературну казку.

Тема.Урок позакласного читання.  Розгляд казок “Про двох дівчат: добру і

          лиху” (польська), “Розумна жінка (англійська).

Мета. Розширити коло читання школярів; поглибити їхні знання про народну

           казку,  працювати над розвитком індивідуального читання, вчити усно

           відповідати на запитання за змістом прочитаного, розвивати зв”язне

           мовлення учнів, любов до  книги, виховувати грамотного, розвиненого

           читача.

Е П І Г Р А Ф .                    Давно, в дитячий любий вік,

                                              В далекім ріднім краю

                                              Я чула казку. Чула раз,

                                               А й досі пам”ятаю.

                                                                                  Леся Українка.

Обладнання.  

                            Тексти казок, ілюстрації до казок, карта світу.

  

 Р О Б О Т А     Н А    У Р О Ц І  .

І. Повідомлення групи учнів про батьківщину казок, що вивчаються.

ІІ . Переказ казок близько до тексту.

ІІІ . Бесіда за змістом казок.

1.     “Про двох дівчат: добру й лиху”.

-         Розкажіть, як дівчата потрапили до жінки.

-         Як вони виконували роботу, доручену господинею?

-         Чи справедливо жінка нагородила своїх робітниць? Обгрунтуйте свою думку.

-         Доберіть слова, які допоможуть вам розповісти про добру і лиху дівчину.

-         Як ви гадаєте, чому казка має таку назву?

-         Сформулюйте головну думку казки.

-         Згадайте казки народів світу, схожі на цю польську казку. Що в них спільного? Що відмінного?

-         До якої групи можна віднести цю казку? Доведіть свою думку.

-         Як називаються спільні сюжети казок у різних народів?

2.     “Розумна жінка”.

-         Назвіть головних героїв казки.

-         Яке завдання дав батько Джекові?

-         Хто допоміг йому виконати це завдання? Як ви гадаєте, чому Джек сам не міг упоратись?

-         Чому Джеків батько вирішив одружити сина на розумній жінці? Доповніть свою відповідь словами із тексту.

-         Яке завдання дав король батькові Джека?

-         Чому батько називає свого сина “недотепою”?

-         Які мудрі поради давала дружина Джека?

-         Розкажіть, як жінка – розумниця врятувала життя свого чоловіка і його батька? Завдяки яким рисам характеру їй вдалося це зробити?

-         Доберіть слова, які допоможуть охарактеризувати Джека і його дружину.

-         Чому казка називається “Розумна жінка”? Запропонуйте свою назву до цієї казки.

-         Намалюйте за допомогою слів епізод казки, який вам найбільше сподобався.

I V. Творче завдання: клас поділяється на дві групи. Перша вигадує

         завдання для розумної жінки; друга допомагає їх вирішувати.

V. Головоломка.

                                                                                 А                                  

Завдання: зсуньте смужки                                       Н     Ь                   Н

таким чином, щоб можна                                          С    Д       П        М

було прочитати прислів”я.                                        У    Ь      К   А   С

До якої казки пасують                                               Т    Ц      Р   У   Ж

ці  слова.                                                                      И    И     М   І    А

                                                                                      Х     Т    Ь    У   І

                                                                                       С         Т     К

                                                                                                    Ь    Р             

(На панську мудрість мужицька хитрість.)

-         Чи доводилось вам читати казки, яких також стосується це прислів”я? Назвіть їх . Згадайте головних героїв цих казок та мудрі поради, які вони давали. Що спільного та відмінного в них?

VI. Гра “Добери прислів”я”.

Кого з героїв розглянутих казок характеризують ці прислів”я:

Добрий розум не дасть плакати.

Золото без розуму – болото.

Чоловік без розуму, що сніп без перевесла.

Дурість – причина нещасть.

Ліпше з розумним загубити, ніж з дурнем знайти.

Словникова робота: перевесло – скручена з рогозу перев”язь для снопів.

V I I. Творча робота.

- Діти, пригадайте, що називається фантастичною казкою?

- Назвіть основні ознаки цієї казки.

-  Дотримуючись основних вимог до фантастичної казки колективно скласти казку.

1.     Головний герой – хлопчик 11 – 12 років.

2.     Добра справа – рятує хворого дідуся.

3.     Перешкоди – злий чарівник.

4.     Чарівні предмети – зубна щітка, мило, хустинка.

5.     Добрі чарівники – фея.

6.     Щасливий кінець.

Діти працюють так, щоб кожне наступне речення було продовженням попереднього, таким чином одержуємо колективну казку.

V III. Робота з ілюстраціями.

Хто тут живе?

Кому належать ці предмети?

Хто ці герої? З яких вони казок?

I X . Вікторина “Впізнай казку”.

1. Всесвітня література віддавна знає жінку, яка могла не спати 2 роки 8 місяців і 4 тижні, і весь цей час говорила. Хто це? (Шахразада.”1000 і 1 ніч”.)

2. Цей дім ніхто не будував, жити в ньому мали право лише 5 братів, але в скрутну хвилину помістилося там майже все лісове царство? (Рукавичка)

3. Красень – чоловік у повному розквіті сил. Має те, що ви, чоловіки, не маєте. Любить те, що ви, чоловіки, не всі любите. Високо літає, але низько ніколи не падає. Він – ненька, друг, привид і джентельмен одночасно.(Карлсон)

Словникова робота: джентельмен.

4.     Мандрував дорогами, все своє коротке життя співав пісні, вважаючи себе невловимим, та, врешті, пісня його обірвалась на півслові.(Колобок).

5.     Не бик, а реагує на червоні чоботи, не вірменське радіо, а любить обдурити. Не  жінка, а заставила господаря всіх із хати вигнати. Улюблене дерево – клен. Має схильність до шантажу і погроз, та  побоялась знаку на тілі – і на цьому історія завершилась. (Коза - дереза).

6.     Коли годинник б”є 12 разів, багатство перетворюється на бідність і можна загубити те, що принесе потім щастя. Хто і що загубив? (Попелюшка, черевичок).

7.     Неперевершений шибеник, представник сімейства овочів. Неповнолітній, скоїв правопорушення і сидів за гратами. Дякуючи винахідливості, завжди поспішав встановлювати справедливість. Про кого мова і хто придумав цього казкового героя? (Цибуліно, Дж. Родарі)

8.     Він сидів у бочці, як Діоген, і тремтів за своє життя. А потім, дякуючи тому, що було в тій бочці, став повелителем , бо відрізнявся від усіх. Як називається герой цієї казки і хто автор? (“Фарбований лис”І . Франко).

9.     Розв”яжіть логічний ланцюжок:

Життя – золото, золото – мовчання, мовчання – запорука успіху, успіх – у кропиві, кропива – на пір”ї, з пір”я – тіло.

Тут і казці кінець...(“Дикі лебеді”).

X. Робота з епіграфом.

X I . Підсумки уроку.

XII. Домашнє завдання. Повторити тему “Народна казка”.